ISW проаналізував перемовини в Стамбулі та розкрив справжні наміри Кремля.

Українська та російська делегації зустрілися в Стамбулі 2 червня і досягли домовленості тільки про обмін військовополоненими.

Росія відмовилася надати свій “меморандум” із умовами мирного врегулювання війни до зустрічі, чим у підсумку забезпечила її непродуктивність і ще більше затягнула переговорний процес.

Про це повідомляє Інститут вивчення війни (Institute for the Study of War, ISW). Аналітики оцінили, що озвучені російські пропозиції відображають давні публічні вимоги Кремля до України піти на значні територіальні й політичні поступки, тоді як сам він не пропонує жодних власних поступок.

Зазначається, що запізніло поданий Росією “меморандум” пронизаний її давньою вимогою, щоб усе було спрямовано на усунення передбачуваних нею “корінних причин” війни, а саме: розширення НАТО на схід від початку 1990-х років і передбачувану дискримінацію Україною російськомовного населення і російської культури. Кремль закликав до “денацифікації” і “демілітаризації” України від початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року, й ISW раніше наголошував, що ці умови є рівносильними вимогам зміни режиму, встановлення проросійського маріонеткового уряду в Україні та суттєвих обмежень здатності країни захищати себе від майбутньої російської агресії.

Кремлівські чиновники постійно вимагали зміни “київського режиму” й неправдиво заявляли, нібито всі прозахідні українські уряди після Революції гідності 2014 року були “нелегітимними”. Російський диктатор Володимир Путін та його поплічники неодноразово стверджували, мовляв, РФ не повинна укладати чи дотримуватися будь-яких угод із нинішнім “нелегітимним” українським урядом. Тож військові експерти наголошували, що будь-яка мирна угода між країнами має включати явне визнання Росією нинішнього українського уряду.

“Однак нинішній український уряд є легітимним і продовжує дотримуватися Конституції України, тож вимога Росії про те, щоб Україна обрала новий уряд перед укладенням довгострокової мирної угоди, є просто черговою вимогою щодо зміни режиму”, – підкреслили в ISW.

Аналітики нагадали, як Путін під час виступу 14 червня 2024 року зажадав, щоб українські сили розпочали “повне виведення” з контрольованих Україною територій у Луганській, Донецькій, Запорізькій і Херсонській областях (які Кремль незаконно оголосив анексованими у вересні 2022 року). Також він зажадав, щоб Україна офіційно відмовилася від своєї мети вступити в НАТО до того, як Росія зможе погодитися на припинення вогню та мирні переговори.

ISW зазначив, що станом на 14 червня 2024 року Росія окупувала приблизно 75% чотирьох областей, а станом на 2 червня 2025 року – 79,8%. Нині Україна контролює решту 20% Луганщини, Донеччини, Запоріжжя та Херсонщини, що загалом становить близько 21 616 кв. км території. Неокуповані райони цих областей є домівкою для людей у п’яти великих містах (Херсон і Запоріжжя, а також Краматорськ, Костянтинівка й Слов’янськ) із загальним довоєнним населенням понад 1,3 млн людей – не рахуючи тисяч людей, які мешкають у невеликих містах і населених пунктах по всіх цих областях.

“Російські війська не продемонстрували здатності захоплювати міста такого розміру з початку 2022 року, і вони майже напевно нездатні провести успішну наступальну операцію із захоплення одного з цих міст після трьох років війни та своєї деградації. Тому Росія, як і раніше, прихильна до переслідування вимог, які рівносильні ні до чого іншого, як до повної капітуляції України, й вона буде продовжувати переслідувати цю мету доти, доки Путін вірить, що Росія може перемогти Україну військовим шляхом”, – підсумував ISW.