Путін намагається “виснажити” не лише Україну, а й Трампа: у WSJ пояснили, що стоїть за новою стратегією Кремля
Путін продовжує висувати Україні абсурдні вимоги під час так званих мирних переговорів. Він не прагне миру — він прагне перемоги.
Його нова стратегія в контексті війнu проти України спрямована не лише на виснаження української армії, а й на “виснаження” президента США Дональда Трампа. Про це пише політичний аналітик, науковий експерт та директор російських досліджень Американського інституту підприємництва (American Enterprise Institute) Леон Арон в колонці для The Wall Street Journal.
“Володимир Путін продовжує висунути Україні абсурдні вимоги під час так званих мирних переговорів. Пан Путін не хоче миру. Він хоче перемоги та грає з президентом Трампом, щоб її досягти. Пан Путін затягуватиме війну доти, поки пану Трампу не набридне посередництво і не набридне допомога США Україні, і він відмовиться від обох”, – пише автор.
Путін продовжує висувати Києву неприйнятні умови на мирних переговорах, серед яких — вимога фактично віддати понад 20% території України, а також підкорити свою внутрішню і зовнішню політику кремлівській волі. У Москві чудово розуміють, що навіть під тиском Вашингтона Україна ніколи не погодиться на подібне.
Навіщо ж тоді тягнути час? На думку Арона, стратегія Кремля проста: затягувати війну, доки Трамп не втратить інтерес до посередництва та не відмовиться від підтримки України. Це гра на політичну втому США – передусім, особисто Трампа.
Відхід Америки був би величезним досягненням для Путіна. Україна значною мірою залежить від військової допомоги США, особливо від систем ППО типу Patriot, які захищають українські міста від ракетних атак. Але ці комплекси вже у дефіциті, а Пентагон перекидає протидронову зброю до інших регіонів, таких як Близький Схід і Тихоокеанський регіон. Без американської підтримки українська інфраструктура й населення можуть стати беззахисними перед новими ударами Росії.
Крім того, ставка Путіна на вихід США з ЄС цілком обґрунтована. Як пише Арон, риторика Трампа щодо війни свідчить про невігластво й моральну короткозорість. У розмові з німецьким канцлером Фрідріхом Мерцом у червні Трамп порівняв війну в Україні з бійкою “двох дітей”, заявивши: “Між ними є деяка ворожість”. Це порівняння, як зазначає автор, ігнорує реальність російської агресії, тисячі загиблих, зруйновану інфраструктуру та викрадення українських дітей. Проте Трамп зводить конфлікт до незрозумілої “ворожнечі крові” з обох боків.
Моральна байдужість Трампа до страждань українців означає, що в нього немає ані мотивації, ані політичної волі пришвидшити або навіть підтримати допомогу. Як зазначив міністр оборони Піт Гегсет, виступаючи 10 червня перед Конгресом, “мирне врегулювання шляхом переговорів відповідає найкращим інтересам обох сторін та інтересам США”.
“Пан Гегсет зауважив, що слово “перемога” досі не має чіткого визначення — але хіба припинення російської агресії не є достатньо зрозумілою метою? Зважена “гнучкість” Москви підтримує ілюзію переговорів, які не ведуть до результату, — допоки пан Трамп втомлено не зійде з дистанції. А поки він вагається, Путін може спокійно діяти за ленінською формулою: “крок уперед — два кроки назад”, – резюмував експерт.