У Кремлі спробували применшити роль Медведєва в ухваленні рішень Росією: в ISW пояснили прихований підтекст заяв
У Кремлі намагаються применшити роль колишнього президента, а нині заступника секретаря Ради безпеки Росії Дмитра Медведєва в ухваленні рішень у РФ.
Про це російські чиновники заговорили після того, як на чергові ядерні погрози останнього відреагував президент США Дональд Трамп.
Однак факти вказують на те, що заяви Медведєва є не його особистою ініціативою, а частиною узгодженої стратегії Кремля, який регулярно погрожує Заходу ядерною зброєю. Про це йдеться у новому аналітичному матеріалі Інституту вивчення війни (ISW).
У Кремлі “відхрещуються” від Медведєва
Після того, як Трамп відреагував на погано завуальовані ядерні погрози Медведєва, у Кремлі взялися применшувати роль останнього у процесі ухвалення рішень у Росії.
Так, речник кремлівського диктатора Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що російські чиновники з Медведєвим включно, мають різні точки зору на ситуацію та по-різному можуть оцінювати поточні події. Однак лише Путін, підкреслив Пєсков, визначає зовнішню політику РФ, і робить це самостійно. Тому саме позиція Путіна, наголосив речник диктатора, є “головним фактором”.
Втім, аналітики ISW наголосили, що спроба Пєскова відокремити погляди Медведєва від поглядів Путіна розбивається об численні приклади того, як сам диктатор та представники його близького оточення неодноразово робили те ж, що й Медведєв: “брязкали” ядерною зброєю, погрожуючи Заходу.
В ISW вважають, що, попри те, що Медведєв дійсно не ухвалює рішень щодо зовнішньої політики, його заяви з високою ймовірністю є частиною узгодженої інформаційної стратегії, спущеної з Кремля.
І Медведєв, переконані аналітики, є певним “тлом” для російського президента, на якому той виглядає не таким божевільним.
“Путін зміг би цензурувати заяви Медведєва, якби захотів це зробити, особливо враховуючи продемонстровану Кремлем здатність координувати офіційні заяви та загальний контроль над російським інформаційним простором, інтернетом та ЗМІ. Однак агресивні заяви Медведєва служать певній меті Путіна, оскільки вони спонукають Захід сприймати заяви Путіна як більш помірковані та раціональні порівняно з ними, і створюють простір для висування Путіном більших вимог або більших загроз“, – йдеться у матеріалі.
Заяви ж Пєскова щодо ядерних погроз Медведєва аналітики вважають ні чим іншим, як спробою приховати, що Кремль не лише схвалює, а й заохочує використання заступником голови РБ РФ своїх соцмереж для заяв, спрямованих проти Заходу.
Як у Кремлі відреагували на переміщення атомних підводних човнів США ближче до Росії
Тим часом Кремль зайнятий формуванням скоординованої відповіді на заяву Трампа про перміщення двох підводних атомних човнів ближче до Росії. Цю заяву президент США зробив 1 серпня. Упродовж наступних двох днів у Кремлі збиралися з думками, а з 4 серпня все більше російських чиновників взялися виголошувати схожі за риторикою заяви.
У публічних заявах кремлівських посадовців фіксуються три основні формулювання. Вони намагаються представити рішення Трампа щодо переміщення субмарин як “емоційне”, ігноруючи загрози, які при цьому виникають для РФ, а також видають Росію за більш відповідального міжнародного гравця, ніж США.
Все той же Пєсков 4 серпня заявив, що обговорення ядерної ескалації є передчасним та “дуже емоційним” сприйняттям ситуації. Речник Путіна видав, що Росія “дуже обережна” у заявах, пов’язаних з ядеркою і що вона нібито займає “відповідальну позицію” щодо ядерної риторики.
Схожі тези того ж дня проголосив і голова Комітету Ради Федерації РФ у закордонних справах Григорій Карасін: він порадив Трампу у зовнішній політиці “бути менш емоційним та більш раціональним”.
Про надмірну “емоційність” президента США заявив також депутат Держдуми РФ Михайло Матвєєв. А його колега Віктор Володацький запевняв, що Трамп намагається залякати Росію, але передислокація американських атомних підводних човнів ближче до Росії нібито не становить реальної загрози для РФ. З тезами про те, що Трамп помиляється, гадаючи, що американські атомні субмарини налякають Росію, виступив також російський сенатор Володимир Джабаров. Він також додав, що “Росія нікому не погрожує”,
І аналітики підкреслюють, що, окрім спільності тез, усі ці заяви об’єднує ще одна річ: усі вони ігнорують звичну для Кремля практику брязкати ядерною зброєю, аби підштовхнути Захід до ухвалення вигідних для РФ рішень.
Заява Трампа про передислокацію підводних човнів стала відповіддю на чергову порцію ядерних погроз з боку Медведєва: той у дописі від 31 липня натякнув, що Росія нібито може використати свою систему управління ядерною зброєю, що має назву “Мертва рука” (альтернативна назва – “Периметр”).
Втім, це далеко не перша подібна заява як самого Медведєва, так і інших представників Кремля
“Кремль регулярно використовує Медведєва для впровадження ядерних загроз у російський та міжнародний інформаційний простір, але більш високопоставлені російські посадовці, включаючи самого президента Росії Володимира Путіна, також часто роблять подібні розпливчасті натяки на ядерні можливості Росії“, – зазначили аналітики.
До таких натяків вони віднесли регулярні згадки російським диктатором про російську балістичну систему “Орєшнік” – з натяком на можливість російського ядерного удару по Заходу. Періодично до кампанії ядерного залякування західних країн Кремль залучає також білоруського диктатора Олександра Лукашенка. Зокрема, він під час зустрічі з Путіним 1 серпня заявив, що Трамп не може диктувати правила такій ядерній державі, як Росія.
Що передувало
1 серпня Трамп оголосив про розміщення двох атомних підводних човнів “у відповідних районах” у відповідь на заяви Медведєва. Рішення він пояснив прагненням захистити американців від можливої загрози – на випадок, якщо “дурні й провокаційні заяви” Медведєва виявляться чимось більшим, ніж порожня балаканина.
До того Трамп вже реагував на ядерні погрози Медведєва. Зокрема, напередодні ухвалення рішення про передислокацію субмарин він радив експрезиденту РФ Трамп порадив Медведєву “стежити за словами” і “не заходити на дуже небезпечну територію”.