У Героя залишилося дві неповнолітні доньки: у боях за Україну загинув черкаський пластун Андрій Свистільник. Фото
У боях за Україну загинув пластун і воїн-командир відділення Андрій Свистільник (позивний “Узвар”) родом із Черкас.
Чоловік, котрий працював у ІТ, мобілізувався до ЗСУ в перший рік повномасштабної війни.
Захисникові навіки лишилося 38 років. Про втрату сповістили знайомі Героя та Facebook-спільнота “Пласт – український скаутинг”.
“Тихо спи, друже…” – зазначили його друзі-пластуни.
Що відомо про Героя
Андрій Миколайович Свистільник народився 21 травня 1987 року. Навчався у загальноосвітній школі №3 міста Черкаси, брав участь у олімпіадах і закінчив навчальний заклад із медаллю. Вищу освіту здобув на факультеті інформаційних технологій і систем Черкаського державного технологічного університету.
У студентські роки парубок був членом ГО “Православне молодіжне братство” в рідному місті. У 2000-х приєднався до “Пласту”, належав до гуртка “Вовки” підготовчого юнацького куреня ім. Я. Мудрого в станиці Черкаси. В юнацтві склав пластову присягу, був активним у пластовому житті – учасником заходів, вишколів, мандрівок.
“Андрій був настільки стриманою людиною, з глибокими цінностями, що я майже нічого не знав про його досягнення. Він бігав норматив в університеті – 3 км за 11 хвилин. Це мабуть один із кращих результатів на потоці, від людини, яка не займалася бігом. Тоді я і почув від нього що його спортивна форма – це від “Пласту”… Дякую тобі, Андрій, за захист та приклад. Душа безсмертна, отже побачимось. Вічна пам’ять та шана тобі!” – написав його одногрупник Олексій Каут.
Зі здобуттям вищої освіти Андрій працював в IТ-сфері. А після повномасштабного російського вторгнення влітку 2022 року мобілізувався до Сил оборони України.
Молодший сержант із позивним “Узвар” служив у 1-ій окремій важкій механізованій бригаді, командував відділенням третього взводу другої роти безпілотних авіакомплексів батальйону безпілотних систем.
5 серпня, перебуваючи на фронтових позиціях у Сумській області, через приліт російської авіабомби, воїн отримав множинні осколкові поранення. Його евакуювали до стабілізаційного пункту ще живим, проте вже в дорозі до подальшої госпіталізації захисник загинув.
У нього залишилися дружина – вихованка пласту Анастасія Зоря і двоє неповнолітніх донечок, а також рідні.
“Пам’ятаю той момент, коли Андрій вперше тихенько сказав, що йому подобається Настя, наша пластунка, з якою вони одружилися і мають двох донечок. Пам’ятаю, як ми брали участь у фестивалі вертепів у Івано-Франківську, безліч мандрівок, таборів, ватр. Я так багато пам’ятаю… На жаль, під час повномасштабної війни ми дуже рідко зустрічалися…”, – написав його друг дитинства Володимир Рідний.
Загибель воїнів-пластунів на фронті
Протягом місяця на фронті загинуло щонайменше троє воїнів-пластунів. Так, на початку липня внаслідок російського удару керованими авіаційними бомбами обірвалося життя учасника “Пласту”, 47-річного Романа Орищенка, котрий був командиром другої роти 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Військовослужбовець брав участь у боях за Кодему, Бахмут, Вугледар. Отримував поранення, але після реабілітації повертався на фронт. У нього залишилися дружина, син-воїн і донька.
Під час бойового завдання на фронті загинув 30-річний воїн і пластун Кирило “Коуч” Лудвік родом із Києва. Він був вчителем і виховником, співорганізатором багатьох пластових таборів новацтва і вишколів для підготовки кадрів виховників. У 2024-му добровільно приэднався до лав 12-ї бригади спеціального призначення “Азов” НГУ, брав участь у бойових діях на Донбасі.
Також під час виконання бойового завдання внаслідок атаки ворожого дрона загинула 39-річна захисниця Марина “Мері” Гриценко з Чернігівщини. До приєднання до лав ЗСУ вона була учасницею національної скаутської організації “Пласт” і працювала у Чернігівському художньому музеї Галагана. У неї залишилися15-річна донька та батьки.
.