Олексій Копитько: “”Малюк і друзі вводять санкції”: Україна успішно створює проломи в російській ППО/ПРО”

В оновлення рубрики “Малюк і друзі вводять санкції”.
Дивимося на картинку.
1. Сьогодні (4 жовтня – Ред.) заявили про два важливі результати ССО.
Спецназ провів унікальну операцію: вразив на Онезькому озері (територія Карелії) малий ракетний корабель “Град” проєкту 21631 “Буян-М” у момент переходу з Балтики на Каспійське море.
Корабель побудований у Татарстані на Зеленодольському заводі імені О.М. Горького, увійшов до складу Балтійського флоту наприкінці грудня 2022 року. Є носієм ракет “Онікс” і “Калібр”. Потенційно – “Циркон”. Питання: навіщо Кремль у момент явного загострення на Балтиці переганяє сучасний носій ракет на Каспій?
Відповідь: тому що з Каспію він незабаром опиниться в Чорному морі і буде атакувати Україну. Це ще одне свідчення, як Україна вже зараз робить внесок у забезпечення безпеки на Балтійському морі. І чим більше партнери проінвестують у потенціал Сил оборони України, тим спокійніше їм буде.
Також ССО завдали удару по заводу “Киришинефтеоргсинтез” у Ленінградській області. Це найбільший НПЗ у європейській частині РФ, 14 вересня він уже горів після спільної акції ССО і СБС. Згідно з оцінкою, уражено низку переробних установок на різних відрізках виробництва. Тобто, збиток відчутний.
2. Учора оприлюднили інформацію про якісь БПЛА, які атакували хімічний завод “Азот” у м. Березники (Пермський край). Джерела олігархічного ЗМІ NV повідомили, що це результат роботи 14 полку СБС. Дрони могли подолати близько 2 тис. км.
25 вересня СБС завдала удару по заводу “ЄвроХім – Білоріченські добрива” в Краснодарському краї.
Це – концентрація зусиль на виробниках вибухових речовин і сировини для боєприпасів.
3. Картинка загалом показує таке.
Оцініть географію, яку здатні охопити дронами Сили оборони України. Та ж СБУ працює в буквально континентальному масштабі: від Приморська до Орська. Схожий потенціал, згідно з відкритими джерелами, є у СБС і ССО. Це більше, ніж уся Європа.
Щоб розкрити цей потенціал, потрібно:
- подолати захисний рубіж ППО/ПРО, збудований РФ по периметру України,
- прорватися через чергову авіацію,
- обійти об’єктову ППО, якою захищені цілі.
Жодна армія у світі досі не стикалася із завданням прориву ешелонованої ППО/ПРО такого рівня, у Росії це сильна сторона.
Жовті зірочки – це приклади успішної роботи зі створення проломів. Знищено РЛС різного класу. Про “Лену” і “Сопку-2” див. попередній пост, “Гармонь” – це РЛС для виявлення і супроводу цілей на глибину 40-80 км, обслуговує системи тактичного рівня.

У ЗМІ потрапляє інформація переважно про успішні атаки і “статистика” про перехоплені Росією БПЛА. Скажімо, завод “КІНЕФ” у Ленінградській області намагалися атакувати не раз і не два. Те, що ми щодня бачимо успішні атаки, доводить – ударні системи України вдосконалюються (тут ідеться і про майстерність воїнів, їхню тактику), на цьому етапі їхні можливості вже перевищують ресурс російської ППО/ПРО. Адже раніше до Киришів дотягнутися не могли, а тепер дотягуються через 2-3 тижні.
Росіяни розвиваються, але просто не встигають. Особливо – коли є завдання за всяку ціну захистити Москву і Пітер.
4. Аналіз того, куди Україна дотягнулася, неминуче супроводжується оцінкою, а куди Україна може дотягнутися?
Скажімо, у згаданому м. Березники (Пермський край) розташоване підприємство корпорації “ВСМПО-АВІСМА” – найбільшого у світі виробника злитків і прокату титанових сплавів.
Корпорація настільки значуща, що її ніяк не можуть виразно обкласти санкціями. Хоча її роль у забезпеченні агресивної війни важко переоцінити. Нюанс у тому, що вона постачає 25% світового титанового прокату. У тому числі – у США та ЄС. І залишитися без цієї сировини виробники не хочуть.
Доведено: коли партнери не хочуть запроваджувати санкції, питання часу, коли їх введуть “Малюк і його друзі”. Отже, підприємство треба захищати = відволікати ресурси. Або щось пропонувати Україні …
5. Україна зазнає важких втрат від російських атак, але одночасно “створює карти”. Розглядати одне без іншого – помилка.