Червона лінія” перейдена: Страх перед США змусив Китай заморозити нафтовий договір з Росією.

Китайські державні нафтові компанії призупинили закупівлі морської російської нафти (менше 500 000 барелів на день) через ризик санкцій після обмежень США проти “Роснефти” та “Лукойлу”.

Через це Москва втрачає частину доходів від експорту, а світові ціни на нафту можуть зрости через пошук альтернативних поставок з Близького Сходу, Африки та Латинської Америки.

Про це повідомляє Reuters. Крок Китаю відбувається на тлі того, що Індія, яка є найбільшим імпортером морської російської нафти, також планує значно скоротити закупівлі, аби відповідати новим санкційним правилам США.

Вплив цих змін відчують доходи Москви від продажу нафти, а провідні світові імпортери змушені будуть шукати альтернативні постачання, що може призвести до зростання світових цін на нафту.За даними торговельних джерел, Китай імпортує приблизно 1,4 мільйона барелів російської нафти на день морем. Однак більшу частину цього обсягу закуповують незалежні нафтопереробні заводи, невеликі оператори.

Оцінки закупівель державними компаніями різняться, Vortexa Analytics оцінила їх менше ніж 250 000 барелів на добу, тоді як Energy Aspects вважає, що цей показник становить близько 500 000 барелів на день.

Торговець Unipec, торговий підрозділ Sinopec, призупинив закупівлі російської нафти після того, як Велика Британія ввела санкції проти “Роснефти” та “Лукойлу”, а також проти кораблів “тіньового флоту” та окремих китайських організацій. При цьому “Роснефть” і “Лукойл” здебільшого продають свою нафту Китаю через посередників, а не безпосередньо.

Незалежні нафтопереробні заводи Китаю поки що утримуються від великих закупівель і оцінюють вплив санкцій, проте залишаються зацікавленими у продовженні торгівлі російською нафтою. До запровадження санкцій премія на нафту ESPO з відвантаженням у листопаді становила 1,70 долара за барель понад ICE Brent, тоді як після оголошення санкцій вона впала до 1 долара.

Крім морських поставок, Китай імпортує близько 900 000 барелів російської нафти на добу трубопроводом, і весь цей обсяг надходить до PetroChina. На думку трейдерів, ці поставки навряд чи підпадуть під дію санкцій. Водночас очікується, що Китай і Індія збільшать закупівлі альтернативної нафти з Близького Сходу, Африки та Латинської Америки, що потенційно підвищить ціни на несанкціоновану нафту.

Таким чином, тимчасова зупинка закупівель російської нафти китайськими державними компаніями створює новий виклик для Москви, яка поступово втрачає ключові ринки збуту. Китай та Індія – найбільші споживачі російської нафти у світі. За даними Центру досліджень енергетики та чистого повітря, у вересні на Китай припало 47% проданої російської сирої нафти, на Індію – 38%.

“Останні санкції США щодо найбільших російських нафтовидобувних компаній є значною і безпрецедентною ескалацією кампанії тиску Вашингтона на Москву. У поєднанні з недавньою хвилею атак на російську нафтову інфраструктуру, ці санкції підвищують ймовірність серйозних перебоїв у видобутку та експорті російської сирої нафти, збільшуючи ризик вимушеної зупинки виробництва”, – заявив Bloomberg аналітик Rystad Energy Хорхе Леон.