Молода бойова медикиня “Пандора”, яка мріяла розвивати український театр, померла від тяжкого поранення
Стало відомо про смерть молодої бойової медикині Анастасії Осінцевої на псевдо “Пандора”. Вона на початку жовтня отримала тяжкі поранення, рятуючи побратимів на передовій.
Своє 25-річчя через десять днів після поранення Анастасія зустріла у лікарні, а менш ніж за місяць, 11 листопада, її серце зупинилося. Звістка про смерть захисниці з’явилася у її профілі в Instagram.
Що відомо про Героїню
“17.10.2000-11.11.2025 Померла, захищаючи країну. Памʼятаємо”, – сповістив останній допис на сторінці “Пандори” – і перший, зроблений вже не нею.
Про смерть молодої захисниці України повідомили також у ліцеї №7 міста Дніпро, де свого часу навчалася вона сама.
“З глибоким сумом повідомляємо про непоправну втрату. Захищаючи незалежність України від російських окупантів, загинула наша випускниця — Анастасія Осінцева, позивний “Пандора”. Анастасія була бойовою медикинею підрозділу аеророзвідки 71-ї окремої бригади Десантно-штурмових військ (ДШВ). Вона віддала своє життя за рідну землю, мужньо виконуючи свій військовий обов’язок. У шкільні роки Анастасія була лідером: президентом шкільного самоврядування та незмінним ініціатором усіх позакласних заходів. Її енергія, оптимізм і активна життєва позиція назавжди залишаться в нашій пам’яті”, – йдеться у дописі.
Вищу освіту Анастасія здобувала в Академії культури, збиралася стати режисеркою естради та масових свят, однак російська агресія різко змінила плани дівчини на життя.
До лав українського війська Анастасія стала у березні цього року.
А вже у жовтні, за десять днів до свого 25-річчя, вона отримала тяжкі поранення, коли з посестрою витягувала побратимів з поля бою. Під час евакуації двох поранених бійців Анастасію атакував ворожий дрон: тоді вона отримала поранення ноги. Коли ж наступного дня намагалася дістатися до місця, звідки мали евакуювати вже її саму – була поранена вдруге. Окрім ушкоджень обох ніг дівчина отримала осколкове поранення грудної клітини та контузію, а також, як зізнавалася сама, “кошмари уві сні і наяву”.
Про той день у свій день народження, який зустріла у лікарні, розповіла на своїй сторінці сама “Пандора”. Анастасія згадувала: до останнього не була певна, що вибереться з фронту живою.
“Написала пароль від телефона на руці, а в голосових записала найважливіші слова – раптом це колись відправиться. Я вдячна побратимам, які вийшли до нас, по зв’язку передали, що я тяжка “300”, мінус ноги (на тому кінці був шок і переживання), а ще за те, як вони змогли організувати подальший евак. Я вийшла з бліндажа через 4 години після другого поранення, мене вклали на ноші і пару км протягнули вчотирьох. Всю дорогу я вибачалась, що важка, а в голові було прохання: хоч би вони не постраждали через мене, я не хочу стати причиною“, – писала молода захисниця.
На той момент вона була прикута до колісного крісла: лікарі заборонили Анастасії спиратися на поранені ноги. Однак вона не впадала у зневіру, ба більше: мріяла повернутися до війська.
“Так, це буде не швидко, але я вдячна моїм близьким, моїй родині: ви поруч, хоч і далеко, ваша підтримка тримає мене купи… Я стійко переконана: якщо я зможу відновитися повністю і буду придатна – повернуся на бойову посаду. Якщо ні, то я знайду, як бути корисною у війську. Бо всі ми, над чиїм домом висить вирок ворога, маємо боротися. Якщо не боротимемося – нас не існуватиме“, – писала тоді Анастасія.
Та не судилося. 11 листопада життя захисниці згасло.