Світові ЗМІ пишуть про ризик повторення революції 1917 року у РФ через Путіна
Світові ЗМІ зафіксували: у Росії зростає суспільна напруга. Експерти говорять про “віддаленого та старіючого Путіна”, одержимий війною та радянською ностальгією.
Світові ЗМІ активно обговорюють слова лідера російських політиків і лояльних Кремлю пропагандистів: якщо Путін не вживе термінових економічних і політичних заходів, восени на Росію чекає те, що трапилося у 1917 році – запекла громадянська війна та розпад країни, пише The Times.
Останніми днями пішов вал повідомлень на кількох рівнях: від слів лідера комуністів Геннадій Зюганова, сказаних із трибуни Держдуми, до пропагандистів пулу Володимира Соловйова.
Приводом для промови став скандальний ролик блогера Вікторії Боні з Монако: 18 хвилин претензій до влади, яка набрала 30 мільйонів переглядів за тиждень. Вона заявила, що народ його боїться, а чиновники ховають від президента реальні проблеми.
Путін старіє, розкол зростає
Російський експерт з Кремля Тетяна Станова пише, що “Путін, що старіє та віддаляється від народу” ризикує втратити контроль на тлі внутрішнього розколу, викликаного зокрема репресіями в Інтернеті.
“Він не може ні встановити мир з Україною, ні виграти війну. Слабкий Путін нікому не потрібен, зокрема силовим структурам”, – цитує вона своє есе для Carnegie Russia Eurasia Centre.
Контекст
Історичний колапс 1917 року імперської Росії був наслідком критичного розпаду комунікації між престолом і соціумом. Микола II, спираючись на уявлення про монархію, втратив зв’язок із реальністю, що створило вакуум легітимності. Коли адміністративна вертикаль перестала адекватно реагувати на запити населення й еліт, стався інституційний обвал, що спричинив розпад державності та громадянську війну. Все про це відбувалося на тлі участі Росії у затяжній Першій світовій війні.
Сьогоднішні ризики повторення пов’язані з аналогічним звуженням каналів зворотного зв’язку та концентрацією влади у закритому контурі. Паралель простежується у формуванні ідеологічної ізоляції, де управлінські рішення приймаються з внутрішньої логіки системи, а чи не реальних суспільних процесів. В умовах такої автономізації влади від суспільства будь-яка масштабна криза може спровокувати різку втрату керованості, перетворюючи накопичене соціальне відчуження на фактор системного розпаду.