“Слова не допоможуть”: Істомін про напругу між цивільними та ТЦК і головну проблему системи

Сьогодні бути працівником територіального центру комплектування (ТЦК) є ще тим викликом, тож черг з кандидатів на цю посаду немає.
Траплялися випадки, коли ексвійськові звільнялися, оскільки не витримували конфліктів з цивільними.
Про це розповів речник Полтавського обласного територіального центру комплектування Роман Істомін, передає “Hromadske”. Він додав, що найсумнішим є те, що навіть пояснення про бойовий досвід працівника ТЦК та можливі поранення не зупиняють цивільних від подальшої неповаги у його бік.
“Якщо громадянин зустрічає військового ТЦК на вулиці, майже гарантовано, що це людина, яка або вже воювала й зазнала поранення, або має обмеження за станом здоров’я, через що не може воювати. Попри це, деякі люди все одно вважають за потрібне закидати: “От іди й сам воюй!”. Це те, що мені розповідали наші військові, які щодня зіштовхуються з такими ситуаціями. І вони мені кажуть: “Я ж не можу кожному пояснювати, де я воював, показувати свої поранення чи висновок ВЛК”, – розповів Істомін.
Речник Полтавського обласного ТЦК зазначив, що в більшості випадків реакція на подібні звинувачення відбувається тоді, коли терпіння вже вичерпано. Найгірше те, що навіть пояснення не зупиняють цивільних від подальшої неповаги. Іноді трапляються випадки, коли на слова військового “я воював”, лунає цинічна відповідь по типу: “І навіщо повернувся?”. Такі історії доводилося чути від військових.
Проте в загальному, якщо ситуація вже загострилася, то пояснення, що військовослужбовець брав участь у бойових діях, отримав поранення і зараз не може воювати, часто не має жодного впливу. Особа вже налаштована на конфлікт, і будь-яка відповідь не змінить її агресивної поведінки, тож “пояснювати будь-що абсолютно марно”. Істомін наголосив, що працювати в ТЦК досить складно.
“Черг з охочих служити в ТЦК я не бачу, кажу чесно. Звичайно, це важко. Я знаю не один випадок, коли військовослужбовці з бойових частин після поранення приходили до ТЦК, аби подовжувати службу, попри інвалідність. Але потім звільнялися, бо не витримували. Не всі люди також можуть виконувати певні завдання – наприклад, ходити на заходи оповіщення. Хтось психічно стійкіший, а хтось підходить до командира й каже: “Я не можу”. І командир розуміє, що це не просто відмова, а людина дійсно не витримує. І тоді їй ставлять інші завдання – наприклад, ходити в наряди. Кожного дня отримувати негатив у свій бік, при чому від абсолютно незнайомих людей і за те, чого ти не робив, – звичайно, це важко”, – зазначив він.
З боку цивільних на кожне пояснення з’являється якийсь аргумент, щось на кшталт: “я тебе не посилав”, і завершуючи обурливими на кшталт “нормальна людина не буде служити в ТЦК”.
Щодо випадків з повідомленнями про загрозу підривів будівель ТЦК стає зрозумілим, що ворог не спить та активно шукає серед українців агентів. Здебільшого це громадяни із неблагополучних родин, які вони шукають “легких грошей” чи можливо мають наркотичну або іншу шкідливу залежність.
“Успішний підприємець не буде виконувати таке завдання, знаючи, що на нього чекає. Бо виконавець у таких випадках часто або гине на місці, або ліквідується пізніше, або ж на нього “виходить” СБУ. А покарання за державну зраду в умовах війни карається увʼязненням на 15 років або довічно. Росія намагається завдати шкоди нам через таких громадян, а також посіяти паніку. Саме тому ми посилили заходи безпеки”, – пояснив Істомін.
Він наголосив, що у майбутньому хотів, щоб ТЦК виконували ті функції, які деякі лідери громадських думок дозволяють собі озвучувати – що “ТЦК повинні надавати тільки адміністративні послуги”.
“Я б хотів, аби на рецепції ми зустрічали громадян з усмішкою, допомагали їм, створюючи атмосферу комфорту й підтримки. Хочу, щоб до ТЦК була черга з тих, хто хоче служити у війську, і щоб ми чули від них: “Дякуємо, що допомогли!”. Щоб наша робота завершувалася на цьому – оформленні добровольців, допомозі їхнім родинам і ветеранам. Але я розумію, що ні через рік, ні через кілька років цього, звісно ж, не буде”, – резюмував речник.