Не стало єдиного сина: на фронті загинув 20-річний воїн з Луганщини
У боях за Україну на Харківщині загинув молодий воїн з Луганщини Олексій Подрєз.
Коли його малу батьківщину окупував ворог, загарбники затримували молодого українця за патріотичну позицію, згодом йому вдалося вирватися на підконтрольну територію.
Торік Олексій залишив навчання в університеті, аби захищати Україну зі зброєю в руках, він загинув, виконуючи бойове завдання на Харківщині. Трагічну звістку повідомили у Сватівській районній військовій адміністрації.
“З глибоким сумом повідомляємо, що в pociйсько-українській війні, боронячи рідну землю, загинув наш земляк — Подрєз Олексій Сергійович, уродженець селища Новоселівське. Йому було лише 20 років”, – зазначено у повідомленні.
Олексій, розповіли на малій батьківщині воїна, був єдиною дитиною у батьків. У 2022 році, коли PФ розпочала повномасштабне вторгнення, він закінчував Куземівський ліцей. Далі ж – вступив до Ужгородського національного університету.
Після другого курсу навчання, у червні 2024 року, молодий українець добровольцем пішов до Національної гвардії України, аби захищати рідну землю зі зброєю в руках. І на малій батьківщині кажуть: він надто любив Україну, аби вчинити інакше.
“З юного віку Олексій проявляв себе як щирий патріот, добрий, відповідальний і стриманий хлопець. На початку тимчасової окупації рідного селища він разом із товаришем протистояв ворогові — вночі розмальовував стовпи українськими прапорами, за що був затриманий окyпантамu. Згодом йому вдалося виїхати на підконтрольну Україні територію. На передовій Олексій залишився таким же — вірним присязі, відданим Україні, безстрашним”, –зазначили у Сватівській РВА.
Свій останній бій з ворогом Олексій Подрєз прийняв під час виконання бойового завдання у травні цього року на Харківщині.
“20 років…20 років світла, сили, мрій, відваги, які обірвалися через жорстоку війну. Ми ніколи не забудемо його подвиг. Ми схиляємо голови перед батьками, які виростили справжнього Героя.Світла пам’ять, шана і вічна слава Олексію Подрєзу. Герої не вмирають. Вони живуть у серцях вільних людей. Вічна слава. Вічна пам’ять”, – резюмували у Сватівській РВА.