Військові

Pociйські війська наступають з трьох напрямків: ситуація на фронті..

Ворог буксує на кількох напрямках. Огляд з фронту

Огляд. Сьогодні ми повертаємося до формату «коротко з різних напрямків».

• 1 •

Курський напрямок.

  • Передові (штурмові) підрозділи 18-ї мотострілецької дивізії (мсд) противника 11-го армійського корпусу (АК), очевидно зі складу її 9-го мотострілецького полку (мсп), за підтримки підрозділів 83-ї окремої десантно-штурмової бригади (одшбр) продовжували спроби просуватися у напрямках Веселівка – Водолаги та Журавка – Біловоди, а також між селами Біловоди та Локня (там діяли штурмові групи зі складу частин 76-ї десантно-штурмової та 106-ї десантно-десантної дивізій – дшд/пдд).
  • По суті, ворог активно намагається просуватися на всій ділянці від Водолаги до Локні, очевидно маючи за найближче завдання – вийти на рубіж Яблунівка-Юнаківка, а також у район Новомиколаївки. Поки що він не особливо успішний, хоча за 2 тижні на схід від Біловода (між Яблунівкою та Локнею) мав просування на глибину до 1-1,2 км і встиг впритул підійти до Біловодів та Локня.
  • У складі Курської групи військ противника почали фіксуватися частини та підрозділи зі складу 72-ї мсд, 3-ї мсд (752-й мсп), а головне – штурмові підрозділи зі складу 200-ї омсбр (14-й АК), яка раніше діяла у складі угрупування військ (УВ) «Юг» на Краматорському напрямку. Вони з’явилися одразу на кількох напрямках та ділянках (наприклад, у напрямку Володимирівки та Гордіївки).
  • У районі населеного пункту Тьоткіно продовжують оборонятися підрозділи 217-го парашутно-десантного полку (ПДП) зі складу 98-ї пдд. Час від часу вони навіть намагаються контратакувати. Цілком можливо, що частина сил з 18-ї або 72-ї мотострілецької дивізії може бути перекинута російським командуванням саме в цей район. У напрямку Костянтинівки вже фіксують як мінімум 30-й мотострілецький полк (мсп) 72-ї мсд.
  • Своєю чергою, Збройні сили України здійснили кілька локальних тактичних контратак у районі населених пунктів Тьоткіно, Біловоди та Олешня (Курська область РФ), зумівши відтіснити противника, який раніше прорвався в районі Водолаги та «відтіснити» його передові підрозділи на 200-300 м у районі Олешні.

• 2 •

Лиманський напрямок.

Передові підрозділи 20-ї загальновійськової армії (ЗВА) противника, посилені частиною сил зі складу 2-ї мсд та 4-ї танкової дивізії (тд) 1-ї танкової армії (ТА), продовжують спроби прориву в північно-західному напрямку з плацдарму на річці Ч. Жеребець. Крім того, 25-та ЗВА противника, судячи з усього, у своїй смузі наступу «вирішує проблему» прориву на комунікації нашої тактичної групи, що обороняється в районі Серебрянського лісництва, у напрямку Зарічного та Торського.

Очевидно, ворог ввів у бій на плацдармі штурмові підрозділи зі складу 1-го та 15-го мсп 2-ї мсд у напрямку Нове – Рідкодуб та Катеринівка – Новий Світ. Також ворог атакує у напрямку населеного пункту Зелена Долина (штурмові підрозділи 254-го мотострілецького полку 144-ї мотострілецької дивізії) та веде вперті бої, намагаючись просунутися на північ від Новомихайлівки.

  • Після початкових успіхів, пов’язаних із взяттям Катеринівки та села Нове, темпи просування противника знову мінімізувавлись. Протягом минулого тижня противнику вдалося просунутися лише у напрямку Зеленої Долини (близько 1 км) та частково обійти Рідкодуб з півдня.
  • Передові підрозділи 25-ї ЗВА (що діють у складі сил 67-ї мсд, а також двох бригад – 164-ї та 169-ї омсбр), судячи з усього, поки не змогли прорватися до Торського. Крім того, ЗСУ контратакували по дорозі від нього до Кремінної та зуміли відкинути противника приблизно на 1-1,2 км у східному напрямку.

Очевидно, що найближчим часом командуванню противника доведеться зробити вибір – або намагатися захопити Торське і Зарічне (25-а ЗВА), або реалізувати свій тактичний прорив в смузі 20-ї ЗВА, тобто – намагатися обійти наші підрозділи з півдня, які продовжують оборонятися по рубежу Новоєгорівка – Греківка. А поки що спроби одночасних наступальних дій противника на обох відокремлених напрямках даються йому, скажімо так, досить складно…

• 3 •

Торецький напрямок.

Частини та з’єднання 51-ї ЗВА, посилені частинами та підрозділами 150-ї мсд зі складу 8-ї ЗВА противника, його УВ «Юг», продовжують спроби прориву по загальній дирекції Торецьк – Плещіївка, у напрямку Костянтинівки. Очевидно, що командування противника має на увазі реалізацію можливості обходу водосховища між Плещіївкою та Клебан-Биком зі сходу.

Підрозділи 51-ї ЗВА та 150-ї мсд продовжують атакувати у напрямках Дружба – Диліївка (по обидва боки залізниці, що веде на північний захід) та у напрямку Торецьк – Плещіївка.
Станом на 25.05. противнику вдалося просунутись силами 132-ї омсбр (за підтримки підрозділів 163-го танкового полку/тп 150-ї мсд) в районі терикона шахти «Торецька» (до 200-250 м), в обхід із заходу селища Кримське, яке продовжують утримувати ЗСУ.

Однак прорватися до Плещіївки противнику поки не вдається. Збройні Сили України досі продовжують утримувати позиції у районі терикона шахти No12, шахти «Фомиха» та відвалу шахти No10, таким чином блокуючи просування противника у північно-західному напрямку. Більше того, постійні атаки противника у напрямку Диліївки, після захоплення ним Дачного, також поки що не приносять йому відчутного, нехай й тактичного, результату.

Але ситуація для передових підрозділів Збройних сил України на північний захід від Торецька залишається досить складною. Фактично противник охопив село Кримське із заходу та сходу і, судячи з усього, найближчим часом українським підрозділам доведеться його полишити.

У зв’язку з цим варто також відзначити той факт, що передовим підрозділам 150-ї мсд противника протягом попередніх тижнів вдалося зайняти Леонідівку, південну частину лісу на захід від Житомирського провулка, а також ділянку місцевості на північ від «Автодрому ДСОААФ» (ТСОУ міста Торецьк). Найімовірніше, найближчим часом противник намагатиметься атакувати Щербинівку та Новоспаське, водночас – з півдня, з боку Леонідівки, по обидва береги річки Кривий Торець та з району вищезазначеного лісу.

• 4 •

Костянтинівський напрямок

Вороже командування продовжує розширювати свій прорив на стику УВ «Юг» та «Центр», використовуючи для цього більшу частину сил (військ) 8-ї ЗВА (основні сили 20-ї мсд, частина сил 150-ї мсд), а також низку частин та з’єднань зі складу 51-ї, 41-ї ЗВА та 68-го армійського корпусу. Більш того, введені у прорив частини і підрозділи противника продовжують атакувати (діяти) на двох розбіжних напрямках, як в напрямку Мирноград – Покровськ, так і в напрямку власне Костянтинівки, зокрема:

  • Найбільш активними у зв’язку з цим є частини та підрозділи 20-ї мсд 8-ї ЗВА противника. Її передові підрозділи атакують одразу на кількох напрямках – Калинове – Стара Миколаївка, Олександропіль – Зоря, Олександропіль – Яблунівка, Новооленівка – Степанівка та Нова Полтавка – Попів Яр.

Наскільки я розумію, саме 20-й мсд противника з приданими ій частинами та підрозділами посилення було наказано прорватися з півдня та південного заходу до Костянтинівки. У той час як інша частина цього угруповання – частини і з’єднання 41-ї і 51-ї ЗВА – мають завдання діяти в напрямку Покровська. Як на мене, це, м’яко кажучи, дуже нетривіальне рішення російського командування. Бо може статися так, що в якийсь «вирішальний момент» однієї лише 20-ї мсд може не вистачити.

Станом на 25.05. 20-й мсд противника вдалося захопити Стару Миколаївку та прорватися у районі села Зоря, фактично обійшовши наші підрозділи, які досі обороняються в районі Гнатівки, з півдня та півночі. Разом з тим, ЗСУ там, на південь від Гнатівки, контратакували противника і зуміли трохи відтіснити його від села Зоря. Крім того, передовим підрозділам 20-ї мсд противника вдалося просунутися на північний схід від Новооленівки, вздовж річки Бичок та прорватися у район на південь від села Попів Яр, у напрямку Полтавки.

  • Своєю чергою, підрозділи 51-ї та 41-ї ЗВА, 68-го АК (5-та, 110-та, 39-та омсбр та низка інших), що діють у напрямку Покровська на ділянці від Гродівки до Воздвиженки, зуміли захопити Єлизаветівку, Миролюбівку, мали просування по дорозі Покровськ-Бахмут у бік Новоекономічне, у районі Малинівки (5-та омсбр).

Очевидно, що головною метою всіх цих флангових зусиль противника є його цілком очевидна спроба розширити свій прорив у районі Воздвиженки саме по флангах – як у напрямку Мирнограда, так і у напрямку Костянтинівки. У зв’язку з цим набагато цікавіше інше питання: а коли саме його командування вирішить, що прорив «вже досить широкий і стабільний» і перейде до зосередження зусиль на одному з двох напрямків?

• 5 •

Покровський та Новопавлівський напрямки.

Противник (командування УВ «Центр» та «Восток»), який переніс основні зусилля з Покровського на Новопавлівський напрямок (на південь від Покровська), продовжує вперто «прориватися до кордонів Дніпропетровської області». Що, по суті, носить не стільки пропагандистський характер, скільки цілком утилітарний – міркування військової доцільності. А саме, обійти з флангів (з півдня та півночі) наші частини та підрозділи, що обороняються між Горіховим та Багатирем.

По суті, командування противника на цьому суміжному фланзі УВ «Центр» (з УВ «Восток») реалізує той же самий «сценарій», що і на протилежному його фланзі (з УВ «Юг»). Так би мовити, залишивши Покровськ «у спокої» на деякий час.

З півночі противник діє силами 90-ї танкової дивізії (тд) 41-ї ОА, а також частиною сил 27-ї мсд 2-ї ЗВА + цілим стосом «підкріплень» – від бригадних тактичних груп своїх закордонних військових баз, до резервів з інших секторів та напрямків (137-ма омсбр, окремі стрілецькі та мотострілецькі полки мобілізаційного резерву тощо). З півдня наступають війська (сили) армій УВ «Восток» – 5-а, 29-а та 36-а загальновійськові армії.

Фактично сили та засоби зразу 5-и російських ЗВА (2-а, 5-та, 29-та, 36-та та 41-ша ЗВА) на даний момент беруть участь у наступі на південь від Покровська. Крім того, тут же задіяна низка частин та підрозділів зі складу 51-ї ЗВА, які «заблукали» на цьому напрямку ще з часів Курахового. Навіть за мірками численних армій часів Другої світової війни ця «орда» досить вражаюча.

Поки одна з них (2-а ЗВА) «блокує» власне Покровськ, решта вперто, не дивлячись на втрати, «прориваються до кордонів Дніпропетровської області». Станом на 25.05. передовим підрозділам 27-ї мсд 2-ї ЗВА противника вдалося прорватися на ближні підступи до Новомиколаївки з півдня, діючи як власне з півдня, з раніше зайнятої Котлярівки, так і зі сходу, з боку Новоолександрівки, просування склало десь до 1,5 км загалом.

Своєю чергою, ще південніше передовим підрозділам 90-ї тд 41-ї ЗВА вдалося вийти на східні околиці Троїцького і просунутися на 1 км на південний схід від Горіхового. Проте на схід від Олексіївки ЗСУ контратакували та відкинули ворога у бік Андріївки.

Також дуже активно атакувало УВ «Восток». Зокрема, передові підрозділи її 36-ї омсбр (29-а ЗВА), судячи з усього, на даний момент, намагаються обійти із заходу село Багатир, з якого їх нещодавно вибили. Крім того, їм, судячи з усього, таки вдалося просунутися за дорогу Н-15 (Запоріжжя – Донецьк), на ділянці між Багатирем та Одрадним, на північ та розпочати бої за саме село Одрадне.

Бої на цьому напрямку досить запеклі, командування противника кидає в атаку/штурмові дії буквально все, що у нього є «під рукою». Навіть, використовуючи, час від часу, у якості штурмової піхоти свій елітний «спецназ». Противник, вочевидь, намагається за будь-яку ціну взяти під контроль район Зелений Кут – Олексіївка – Багатир – Одрадне. Й зрозуміло чому…

На сусідньому напрямку, по обидва береги річки Мокрі Яли, противник намагається наступати силами і засобами зі складу своїх 5-ї і 36-ї ЗВА, у загальному напрямку на Комар.
На даний момент у районі окупованого ворогом села Бурлацьке (127-а мсд 5-ї ЗВА) ведуться запеклі бої. Сторони по черзі атакують – контратакують одна одну, то захоплюючи, то втрачаючи свої передові позиції. Так, противнику вдалося просунутися на відстань до 1 км на північний схід від населеного пункту, а ЗСУ, своєю чергою, вибили його із західної частини населеного пункту.

Майже те ж саме відбувається і на «головному напрямку», передові підрозділи 36-ї ЗВА противника (37-ма омсбр, 5-а окрема танкова бригада\ отбр) намагаються прорватися до населеного пункту Дніпроенергія зі сходу та південного сходу, а ЗСУ, своєю чергою, контратакують на південь від нього, у районі населеного пункту Скудне.

Крім того, очевидно, що 127-ма мсд противника та 60-та омсбр зі складу його 5-ї ЗВА зараз також ведуть вперті бої з метою повного захоплення району Зелене Поле – Новосілка – Рівнопіль – Новопіль, де, по суті, склалася ситуація, скажімо так, «взаємного оточення». Тобто передові підрозділи сторін у результаті своїх активних взаємних атакуючих і контратакуючих дій опинилися як би «всередині бойових порядків» один одного, а тому змушені вести бойові дії з «перевернутими» флангами.

• 6 •

Куп’янський, Харківський та Оріхівський (Запоріжжя) напрямки.

Тут противник проводив епізодичні атакуючі/штурмові дії незначними силами, зокрема:

  • На Куп’янську він намагався розширити свій плацдарм на північ від міста..
  • На Харківському провів низку штурмових дій з метою просування у районі Вовчанська.
  • А на Запорізькому напрямку атакував у районі Степового та Щербаки.

 

Back to top button
error: Content is protected !!