Путін може піти на перемир’я з Україною у 2026 році, але є нюанс: у Der Standard озвучили сценарій
Наразі експерти не бачать причин для того, щоб Росія припинила свою агресивну війнy проти України, незважаючи на високі витрати й величезні втрати.
Але вона може піти на тимчасове перемир’я до кінця 2026 року, якщо на той момент значний тиск на економіку нарешті вплине на можливості її армії, а росіянu на межі стагфляції країни наважаться на протести.
Про це йдеться в публікації австрійської газети Der Standard. Аналітики оцінили, чи можуть українські контрнаступи, крах російської економіки або навіть повстання всередині РФ покласти кінець війні – або хоча б змусити російського диктатора Путіна піти на компроміс.
Так, старший науковий співробітник британського політичного аналітичного центру Royal United Services Institute (RUSI) Емілі Ферріс зазначила, що міжнародний воєнний злочuнець не зміг досягти своїх початкових цілей в Україні. Нині Pociя контролює добру п’яту частину країни, проте ці співвідношення майже не змінилися за майже три роки.
“Для Кремля йдеться не про кілька сіл, а про об’єднання Росії, України та Білорусі. Якщо Путін відмовиться від цієї мети, він підірве величезну опору своєї власної системи”, – каже вона.
Зі свого боку один із найвідоміших експертів із питань Росії у Великій Британії Марк Галеотті вважає практично неможливим, що Україна може змусити Путіна відступити військовим шляхом.
“Він навіть не хотів вести переговори, коли втратив частини своєї країни під Курськом. Якби Україні вдалося поставити під загрозу сухопутний міст до Криму біля Запоріжжя, наприклад, він, ймовірно, поставився б до ситуації більш серйозно. Але це дуже малоймовірно”, – припустив експерт.
Аналітики зазначають, що російському президенту начхати на загиблих. Згідно з поточними даними вашингтонського Інституту з вивчення безпеки та конфліктів, наразі загинуло або поранено понад мільйон російських солдатів.
“Для Путіна це не вирішальний фактор. Він розглядає солдатів як живу амуніцію. Однак що більше їх гине в Україні, то вищі витрати на набір і тим більший тиск на ринок праці та економіку. Якщо оцінювати за чисельністю населення (у Росії приблизно вчетверо більше жителів, ніж в Україні. – Ред.), Путін, імовірно, вважає співвідношення вбитих і поранених перемогою. Однак, якщо так триватиме й надалі, Росії зрештою доведеться уповільнити свої наступальні операції”, – каже Галеотті.
Ферріс із RUSI також бачить причини невігластва Путіна в російській історії: “Люди просто звикли до такого роду травм. Сім’ї загиблих отримують значну компенсацію. Це важливий економічний фактор”.
Обидва дослідники сходяться на думці, що жодна країна у світі не може витримати такі великі втрати в довгостроковій перспективі. Але поки у Кремля достатньо грошей для набору нових солдатів, він може в кращому разі сповільнити агресію, але не зупинити її.
“Російська економіка не така крихка, як вважали раніше, почасти тому, що у неї все ще великі резерви. Багато енергії продовжує надходити в Європу через так звані “зворотні потоки”. Є ще деякі сектори економіки, які не потрапляють під санкції, оскільки Росія тісно пов’язана зі світовою економікою. Зниження цін на нафту матиме глобальні наслідки”, – каже Ферріс.
Проте Галеотті відзначає зростаючий тиск на російську економіку, який рано чи пізно може позначитися на армії Путіна. Це також пов’язано з тим, що до наступного року, найімовірніше, у нього закінчиться радянська зброя, а нове обладнання коштуватиме дорожче.
“Ми перебуваємо на межі стагфляції (кризовий стан економіки, при якому стагнація у виробництві відбувається одночасно з інфляцією. – Ред.). Можливо, вже до кінця року, але не пізніше 2026 року виникнуть жорсткі питання “гармати або масло”. Вартість війни для простих людей зросте. Питання в тому, в який момент почнуться протести”, – вважає експерт.
На його думку, навіть якщо більшість людей у Росії, найімовірніше, більш-менш приймуть війну, якщо виникне дефіцит поставок, тиск уже зросте. Але переворот у Росії був би дуже складним. А Емілі Ферріс зовсім не впевнена, що ймовірне повалення Путіна також призведе до кінця його війни проти України.
“Переворот, найімовірніше, супроводжуватиметься громадянською війною. У цьому випадку важко уявити, як війна могла б тривати. Але впорядкований перехід, найімовірніше, привів би до влади когось дуже схожого на Путіна, який створив систему, що відтворює сама себе”, – переконана вона.
Обидва експерти зійшлися на думці, що на сьогодні всі союзники Росії – Китай, Північна Корея і навіть нещодавно ослаблений Іран – так чи інакше зацікавлені в тому, щоб Путін продовжував свою боротьбу. Також і Галеотті, і Ферріс у цій ситуації не бачать можливості для маневру президента США Дональда Трампа.
“Якщо Путін не бачить тріумфу на полі бою, що наближається, і водночас відчуває, що економічна і політична ситуація може стати для нього складнішою через шість або дванадцять місяців, то він буде зацікавлений в угоді. Проблема в тому, що наразі немає жодних підстав припускати, що це так”, – каже Галеотті.
Його колега Ферріс вважає, що Кремль поки що чекає, які ще пропозиції надійдуть від Білого дому, і водночас намагається закріпитися.
“У 2026 році я можу уявити собі ситуацію, в якій припинення вогню стане привабливим для Росії. Тоді вони могли б пересидіти термін Трампа, а потім знову спробувати встановити проросійського лідера в Україні політичними засобами”, – припустила вона.
Однак доти експерти не бачать сценарію, за якого Путін міг би погодитися на припинення війни, яка насамперед не вигідна йому, вони підкреслюють: “І Росія, і Україна розглядають війну як екзистенціальну – з тією різницею, що Україна насправді бореться за своє виживання”.