“Зеленський закликав передати Україні заморожені мільярди РФ: yдар, який стане справжнім болем для Путіна”
Україні має отримати заморожені суверенні активи Росії. Це є важливим не лише задля порятунку економіки країни, але й стане персональним ударом по кремлівському диктатору Володимиру Путіну і його оточенню.
Про це заявив президент України Володимир Зеленський. Він назвав імовірну передачу Україні цих коштів – як позику під гарантії інших країн або через інший механізм – “дуже великою втратою” для pociян.
“Якщо ми зможемо отримати ці 140-160 мільярдів, це буде великою втратою для Путіна і людей із його кола. Ви знаєте, що це їхні гроші. І тому це справді дестабілізує їхню систему, їхню кліку. Тому я вважаю, що це дуже важливо”, – наголосив Зеленський.
Він нагадав, що кремлівські мільярди вже заморожені, але передача їх Україні – значно важливіший і суттєвіший крок. Президент зазначив, що в такому разі кошти спрямують на виробництво та закупівлю зброї – зокрема через механізм PUR, через який Україна отримує не лише заступальну зброю, а також протиповітряну оборону, засоби ППО та необхідні боєкомплекти для захисту енергетики.
“Це буде важливим сигналом для Росії: дивіться, якщо ви продовжите, ви втратите від 35 до 80 мільярдів наступного року на торгівлі енергоносіями – залежно від того, як спрацюють санкції, – і плюс 140 мільярдів на заморожених активах. Це важливий інструмент для встановлення миру”, – резюмував голова держвави.
Репараційний кредит ЄС під питанням
Після початку повномасштабного російського вторгнення у 2022 році країни Заходу заморозили близько 200 млрд євро суверенних активів Центробанку РФ. Згодом 50 млрд, які набігли як відсотки від цієї суми, спрямували на програму макрофінансової допомоги Україні.
Але з часом постало питання і використання основної суми, переважно частина якої зберігається в бельгійському депозитарії Euroclear. Зокрема Єврокомісія запропонувала використати 140 млрд євро з цих активів для надання “репараційного кредиту”.
Суть пропозиції полягає в тому, що Україна поверне ці кошти лише у випадку, якщо Росія виплатить репарації після завершення війни. Тому всі ризики перекладалися на країну-агресорку. Але на саміті лідерів Євросоюзу (ЄС), що відбувся 23 жовтня, Бельгія зірвала обговорення цієї пропозиції.
Її прем’єр Барт де Вевер поставив ультиматум: кошти будуть надані тільки якщо його країні нададуть додаткові гарантії. Зокрема він висунув такі вимоги:
- захист від позовів російських компаній про компенсацію;
- внесок кожної держави-члена;
- “спільні дії” всіх держав-членів, які мають заморожені російські активи.